1. Словник української мови Грінченка

розміряти

Розміряти, -ряю, -єш

сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл.

1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74.

2) — плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміряти — розмі́ряти дієслово доконаного виду розміря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розміряти — Міряти, визначати розміри; (землю людям) ділити, РОЗМЕЖОВУВАТИ; (сили) визначати <�наперед>; (час) розподіляти. Словник синонімів Караванського
  3. розміряти — I розм`ірятидив. розміряти. II розмір`яти-яю, -яєш і рідко розмірювати, -юю, -юєш, недок., розміряти, -яю, -яєш і рідко розмірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розміряти — РОЗМІ́РЯТИ див. розміря́ти. РОЗМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь. Словник української мови у 20 томах
  5. розміряти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розміряти — Розміря́ти, -ря́ю, -ря́єш; розмі́ряти, -ряю, -ряєш; -мі́ряй, -мі́ряйте і розмі́рити, -мі́рю, -риш, -рять; розмі́р, розмі́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розміряти — РОЗМІ́РЯТИ див. розміря́ти. РОЗМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь. Словник української мови в 11 томах