розміряти
РОЗМІ́РЯТИ див. розміря́ти.
РОЗМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь.
Він задуманий ходив, розміряв ступнями гору і викладав, що і де вибудувати (Мирний, IV, 1955, 159);
Учні викопали глибокі ями, засипали в них глину та перегній. Кілька днів кипіла робота. Розміря́в площу Орел, але не відставала і Елеонора Степанівна (Збан., Малин. дзвін, 1958, 197);
// Міряючи, ділити що-небудь.
Аж ось на третій рік — чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (Фр., II, 1950, 48);
— Кажуть, що неправильно Цимбал панську землю розміряв (Гончар, II, 1959, 157);
Хоч і завтра постановила б громада землю забрати, не яка й морока була б: землеміра викликати та й хай розпланує, розмірить і квит (Головко, II, 1957, 258);
// Міряючи, визначати місце для чого-небудь.
Межовщики [межовики] там розміряли. Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять (Котл., І, 1952, 282);
До вечора він устиг розміряти місця своїх майбутніх будівель, позабивати по кутках кілочки (Стельмах, II, 1962, 347);
Не поспішаючи, години за півтори батько з дочкою майже наполовину розміряли квадрати (Трубл., Шхуна.., 1940, 43).
2. Заздалегідь визначати свої можливості, силу, ступінь вияву чого-небудь і т. ін.
Може, не кожен розмірює, чи витримають сили,— а бути ж незламним і залізним — ой як хочеться! (Тич., III, 1957, 462);
[Воронін:] Що ж … Роби, як знаєш … Я попередив … Радив би тільки розмірити свої сили і стан своїх нервів (Лев., Нові п’єси, 1956, 33).
3. Наперед намічати розпорядок, правила чого-небудь, послідовність у чомусь і т. ін.
В людей, що до праці гарячі, учитися кожному з нас — краси богатирської вдачі, умінню розмірювать час (Тич., Зростай.., 1960, 25);
Живи, люби, скільки можеш і як можеш, то менше буде жалю, вір мені, ніж коли б ти все розмірила, розважила і відклала на завтра (Л. Укр., V, 1956, 345).
Значення в інших словниках
- розміряти — розмі́ряти дієслово доконаного виду розміря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розміряти — Міряти, визначати розміри; (землю людям) ділити, РОЗМЕЖОВУВАТИ; (сили) визначати <�наперед>; (час) розподіляти. Словник синонімів Караванського
- розміряти — I розм`ірятидив. розміряти. II розмір`яти-яю, -яєш і рідко розмірювати, -юю, -юєш, недок., розміряти, -яю, -яєш і рідко розмірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розміряти — РОЗМІ́РЯТИ див. розміря́ти. РОЗМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь, відстань між чимсь. Словник української мови у 20 томах
- розміряти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розміряти — Розміря́ти, -ря́ю, -ря́єш; розмі́ряти, -ряю, -ряєш; -мі́ряй, -мі́ряйте і розмі́рити, -мі́рю, -риш, -рять; розмі́р, розмі́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розміряти — Розміряти, -ряю, -єш сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл. 1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74. 2) — плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150. Словник української мови Грінченка