розсвіт
Розсвіт, -ту
м. Разсвѣтъ. Чуб. V. 715. На розсвіті добре спання, хто не знає закохання. Чуб. V. 34.
Словник української мови ГрінченкаРозсвіт, -ту
м. Разсвѣтъ. Чуб. V. 715. На розсвіті добре спання, хто не знає закохання. Чуб. V. 34.
Словник української мови Грінченка