розстібати
Розстіба́ти, -ба́ю, -єш
сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу. Левиц. Пов. 190.
Словник української мови ГрінченкаРозстіба́ти, -ба́ю, -єш
сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу. Левиц. Пов. 190.
Словник української мови Грінченка