Словник української мови Грінченка

розчухати

Розчухати

см. розчухувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розчухати — розчу́хати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розчухати — див. розчухувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчухати — РОЗЧУ́ХАТИ див. розчу́хувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розчухати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розчухати — РОЗЧУ́ХАТИ див. розчу́хувати.  Словник української мови в 11 томах