розчухрати
Розчухра́ти, -ра́ю, -єш
гл.
1) Разрубить надвое.
2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Словник української мови ГрінченкаРозчухра́ти, -ра́ю, -єш
гл.
1) Разрубить надвое.
2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Словник української мови Грінченка