розшивати
Розшива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.
Словник української мови ГрінченкаРозшива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.
Словник української мови Грінченка