розшнурувати

Розшнуро́вувати, -вую, -єш

сов. в. розшнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину. ЗОЮР. І. 157.

Значення в інших словниках

1. розшнурувати — розшнурува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розшнурувати — див. розшнуровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розшнурувати — РОЗШНУРУВА́ТИ див. розшнуро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розшнурувати — РОЗВ'Я́ЗУВАТИ (роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного); РОЗШМО́РГУВАТИ, РОЗСУПО́НЮВАТИ розм. (зав'язку, петлю, вузол тощо); РОЗШНУРО́ВУВАТИ, РОЗПУСКА́ТИ (шнурок, тасьму тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
5. розшнурувати — РОЗШНУРУВА́ТИ див. розшнуро́вувати.  Словник української мови в 11 томах