рубежик

Рубеж и рубіж, -жа

м.

1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі.

2) Тупая сторона ножа и пр.

3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.