рудь Рудь, -дя м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках Рудь — Рудь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови рудь — -я, рудько, -а, ч. Прізвисько рудих хатніх тварин, перев. котів та собак. Великий тлумачний словник сучасної мови