рудько

Рудько, -ка

м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.

Значення в інших словниках

1. рудько — див. рудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови