рудь

-я, рудько, -а, ч.

Прізвисько рудих хатніх тварин, перев. котів та собак.

Значення в інших словниках

1. Рудь — Рудь іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рудь — Рудь, -дя м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.  Словник української мови Грінченка