ружа —
ру́жа іменник жіночого роду троянда діал.
Орфографічний словник української мови
ружа —
-і, ж., зах. Троянда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ружа —
РУ́ЖА, і, ж., діал. 1. Троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (А. Шиян); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий (Я.
Словник української мови у 20 томах
ружа —
ру́жа → рожа
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ружа —
ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм., РО́ЖА розм., РУ́ЖА діал., ТРАНДА́ФИЛЬ діал.; ЦЕНТИФО́ЛІЯ (махрова). На стільці біля неї лежав величезний букет білих троянд (М. Трублаїні); Він чує залюбки голубки буркотання І співи солов'я Над розою вночі (П.
Словник синонімів української мови
ружа —
РУ́ЖА, і, ж., діал. Троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий (Щог., Поезії, 1958, 412); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах