рукодайний

Рукодайний, -а, -е

Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.

Значення в інших словниках

1. рукодайний — рукода́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. рукодайний — -а, -е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Рукодайний слуга — вірний слуга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукодайний — РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Ти втікав од пана за Пороги, Кривоприсяжний рукодайний слуго (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. рукодайний — РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Рукода́йний слуга́ — вірний слуга. Я був рукодайним слугою пана воєводи Острозького, я знаю його наміри (Ле, Наливайко, 1957, 46); Рукода́йний холо́п — кріпак...  Словник української мови в 11 томах