рукодайний

РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні).

Рукода́йний слуга́ — вірний слуга.

Я був рукодайним слугою пана воєводи Острозького, я знаю його наміри (Ле, Наливайко, 1957, 46);

Рукода́йний холо́п — кріпак, який перебуває у договірних відносинах з поміщиком.

Князь Ружинський на нього, як на холопа рукодайного, покрикує (Ле, Хмельницький, І, 1957, 92).

Значення в інших словниках

1. рукодайний — рукода́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. рукодайний — -а, -е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Рукодайний слуга — вірний слуга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукодайний — РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Ти втікав од пана за Пороги, Кривоприсяжний рукодайний слуго (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. рукодайний — Рукодайний, -а, -е Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.  Словник української мови Грінченка