ручаєць
Ручай, -ча́ю
м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.
Словник української мови ГрінченкаРучай, -ча́ю
м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.
Словник української мови Грінченка