рядняний

Рядняний, -а, -е

Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.

Значення в інших словниках

1. рядняний — рядня́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рядняний — -а, -е. Прикм. до ряднина 1). || Зробл., пошитий з ряднини. || у знач. ім. рядняне, -ного, с. Те, що зроблене або пошите з ряднини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рядняний — РЯДНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до рядни́на 1. Сплюнувши в руки, міцно вчепився [Митрофан] ними в рядняні цупкі гузирі (О. Гончар); // Зробл., пошитий з ряднини. Тримаю в руках рядняну торбину, вона обтягує мої руки донизу (Ю. Збанацький); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах
4. рядняний — Рядня́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рядняний — РЯДНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до рядни́на 1. Сплюнувши в руки, міцно вчепився [Митрофан] ними в рядняні цупкі гузирі (Гончар, II, 1959, 152); // Зробл., пошитий з ряднини. Тримаю в руках рядняну торбину, вона обтягує мої руки донизу (Збан.  Словник української мови в 11 томах