ряжка —
ря́жка іменник жіночого роду невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика — перев. для миття в лазні) * Але: дві, три, чотири ря́жки
Орфографічний словник української мови
ряжка —
-и, ж. 1》 Невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). 2》 розм. Те саме, що пика. Наїсти ряжку — зробитися гладким, товстим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ряжка —
РЯ́ЖКА, и, ж. Невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). В лазні – під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом – відбувалися конспіративні побачення підпільників-матросів (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
ряжка —
РЯ́ЖКА, и, ж. Невелика дерев’яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). В лазні — під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом — відбувалися конспіративні побачення підпільників-матросів (Смолич, V, 1959, 471).
Словник української мови в 11 томах