ряжка

ря́жка

іменник жіночого роду

невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика — перев. для миття в лазні)

* Але: дві, три, чотири ря́жки

Значення в інших словниках

1. ряжка — -и, ж. 1》 Невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). 2》 розм. Те саме, що пика. Наїсти ряжку — зробитися гладким, товстим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ряжка — РЯ́ЖКА, и, ж. Невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). В лазні – під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом – відбувалися конспіративні побачення підпільників-матросів (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. ряжка — РЯ́ЖКА, и, ж. Невелика дерев’яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). В лазні — під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом — відбувалися конспіративні побачення підпільників-матросів (Смолич, V, 1959, 471).  Словник української мови в 11 томах
4. ряжка — Ря́жка, -ки ж. ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка