сажати

Сажа́ти, -жа́ю, -єш

гл.

1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. ІІІ. 350.

2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном.

3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС. 1882. II. 436.

4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить. ЗОЮР. ІІ. 23.

Значення в інших словниках

1. сажати — сажа́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. сажати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Садити, садовити, саджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сажати — Саджати, висаджувати, висадити, повисаджувати, досаджувати, досадити, подосаджувати, засаджувати, засадити, позасаджувати, насаджувати, обсаджувати, обсадити, пообсаджувати, пересаджувати, пересадити, попересаджувати, посаджувати, посадити, розсаджувати, розсадити, порозсаджувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. сажати — САЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, діал. Садити, садовити, саджати. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Т. Шевченко); Велів [Еней] два човни знаряжати [споряджати], І сухарями запасати, І воїнів туди сажать (І.  Словник української мови у 20 томах
5. сажати — САЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Садити, садовити, саджати. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Шевч.  Словник української мови в 11 томах