сажати —
САЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, діал. Садити, садовити, саджати. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Т. Шевченко); Велів [Еней] два човни знаряжати [споряджати], І сухарями запасати, І воїнів туди сажать (І.
Словник української мови у 20 томах
сажати —
САЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Садити, садовити, саджати. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
сажати —
Сажа́ти, -жа́ю, -єш гл. 1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. ІІІ. 350. 2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном. 3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС.
Словник української мови Грінченка