самобієць

Самобієць, -бійця

м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.

Значення в інших словниках

1. самобієць — -бійця, ч., фольк. Який сам рубає. Меч-самобієць.  Великий тлумачний словник сучасної мови