самобієць самобі́єць -бійця, ч., фольк. Який сам рубає. Меч-самобієць. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках самобієць — Самобієць, -бійця м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185. Словник української мови Грінченка