саморослий

Саморо́слий, -а, -е

О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.

Значення в інших словниках

1. саморослий — саморо́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. саморослий — -а, -е, діал. Незайманий (про ґрунт). Саморосла земля діал. — цілина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́ див. земля́.  Словник української мови у 20 томах
4. саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах