саморослий
Саморо́слий, -а, -е
О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморослий — саморо́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- саморослий — -а, -е, діал. Незайманий (про ґрунт). Саморосла земля діал. — цілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́ див. земля́. Словник української мови у 20 томах
- саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах