саморуйнування
Саморуйнування, -ня
с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморуйнування — саморуйнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- саморуйнування — САМОРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Автоматичне припинення дії, функціонування і т. ін. (про механізми, обладнання, технічні системи тощо); // Руйнування, знищення самого себе. Словник української мови у 20 томах