саморуйнування

Саморуйнування, -ня

с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморуйнування — саморуйнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. саморуйнування — САМОРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Автоматичне припинення дії, функціонування і т. ін. (про механізми, обладнання, технічні системи тощо); // Руйнування, знищення самого себе. Словник української мови у 20 томах