саморуйнування
САМОРУЙНУВА́ННЯ, я, с.
Автоматичне припинення дії, функціонування і т. ін. (про механізми, обладнання, технічні системи тощо);
// Руйнування, знищення самого себе.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморуйнування — саморуйнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- саморуйнування — Саморуйнування, -ня с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147. Словник української мови Грінченка