1. Словник української мови у 20 томах

саморослий

САМОРО́СЛИЙ, а, е:

Саморо́сла земля́ див. земля́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморослий — саморо́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. саморослий — -а, -е, діал. Незайманий (про ґрунт). Саморосла земля діал. — цілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. саморослий — Саморо́слий, -а, -е О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у. Словник української мови Грінченка