саморослий
саморо́слий
-а, -е, діал.
Незайманий (про ґрунт).
Саморосла земля діал. — цілина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморослий — саморо́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́ див. земля́. Словник української мови у 20 томах
- саморослий — САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- саморослий — Саморо́слий, -а, -е О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у. Словник української мови Грінченка