1. Великий тлумачний словник сучасної мови

саморух

самору́х

-у, ч.

1》 філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей.

2》 Рух, який здійснюється під впливом внутрішніх причин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморух — самору́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саморух — САМОРУ́Х, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. Словник української мови у 20 томах
  3. саморух — САМОРУ́Х, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. Словник української мови в 11 томах