1. Орфографічний словник української мови

саморух

самору́х

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморух — -у, ч. 1》 філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. 2》 Рух, який здійснюється під впливом внутрішніх причин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. саморух — САМОРУ́Х, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. Словник української мови у 20 томах
  3. саморух — САМОРУ́Х, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. Словник української мови в 11 томах