самосил
Самоси́л, -ла
м.
1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v.
2) раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Словник української мови ГрінченкаСамоси́л, -ла
м.
1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v.
2) раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Словник української мови Грінченка