самосил самоси́л -у, ч. Рід рослин родини губоцвітих. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках самосил — Самоси́л, -ла м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v. 2) раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138. Словник української мови Грінченка