м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
сватальник —
сва́тальник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
сватальник —
-а, ч., розм. Сват.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сватальник —
СВА́ТАЛЬНИК, а, ч., розм. Сват. – Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
сватальник —
СВА́ТАЛЬНИК, а. ч., розм. Сват. — Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили.. (Добр., Тече річка.., 1961, 226).
Словник української мови в 11 томах