Великий тлумачний словник сучасної мови

сватальник

сва́тальник

-а, ч., розм.

Сват.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сватальник — сва́тальник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. сватальник — СВА́ТАЛЬНИК, а, ч., розм. Сват. – Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  3. сватальник — СВА́ТАЛЬНИК, а. ч., розм. Сват. — Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили.. (Добр., Тече річка.., 1961, 226).  Словник української мови в 11 томах
  4. сватальник — Сватальник, -ка м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.  Словник української мови Грінченка