свистуха

Свистуха, -хи

ж.

1) Поносъ. Мнж. 192.

2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.

Значення в інших словниках

1. свистуха — свисту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. свистуха — -и, ж., розм. 1》 Жін. до свистун 1), 3). 2》 діал. Пронос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свистуха — СВИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до свисту́н 1, 3.  Словник української мови у 20 томах
4. свистуха — И, ж. Дуже сильний пронос — остання стадія. Що, вже свистуха? Що ж ти міг з'їсти?  Словник сучасного українського сленгу
5. свистуха — СВИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до свисту́н 1, 3.  Словник української мови в 11 томах