свистунець
Свистун, -на
м.
1) Свистящій человѣкъ.
2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря.
3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. ум. свистунець, свистунчик.
Словник української мови Грінченка