свистунець
СВИСТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до свисту́н 2.
Привозили сюди [в Опішню] із сусідніх сіл різноманітний крам і, спродавшись, купували додому гостинці. На хазяйство — добротний глиняний посуд, а дітям — голосні свистунці (Знання.., 3, 1970, 15).
Словник української мови (СУМ-11)