свитник

Свитник, -ка

м.

1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028.

2) Торгующій свитами.

Значення в інших словниках

1. свитник — сви́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. свитник — -а, ч. 1》 Той, хто шиє свити. 2》 Той, хто торгує свитами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свитник — СВИ́ТНИК, а, ч. 1. Той, хто шиє свити. Шорник свитнику не товариш (Номис); Шевчики, кравчики, ковалі, свитники .. зібралися на ярмарок погулять (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Той, хто торгує свитами.  Словник української мови у 20 томах
4. свитник — СВИ́ТНИК, а, ч. 1. Той, хто шиє свити. Шорник свитнику не товариш (Номис, 1864, № 1028); Шевчики, кравчики, ковалі, свитники.. зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19). 2. Той, хто торгує свитами.  Словник української мови в 11 томах