свиточка

Свита, -ти

ж.

1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен.

2) — колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. ум. свитка, свиточка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.

Значення в інших словниках

1. свиточка — сви́точка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. свиточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свита I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свиточка — СВИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сви́та¹. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. свиточка — СВИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сви́та¹. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка (Вовчок, І, 1955, 77).  Словник української мови в 11 томах