свірка
Свірка, -ки
ж.
1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех.
2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка