Словник української мови Грінченка

світський

Світський, -а, -е

= світовий 2 и 3. см. несвітський.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. світський — сві́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. світський — Не духовний, цивільний, не державний; (баль) великосвітський; (звичай) загальноприйнятий, з. світовий.  Словник синонімів Караванського
  3. світський — [св’іц'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  4. світський — -а, -е. 1》 Не церковний, не духовний. || у знач. ім. світський, -кого, ч. Той, хто не має духовного сану. 2》 Прикм. до світ II. || Який відповідає вимогам світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. світський — Цивільний  Словник чужослів Павло Штепа
  6. світський — СВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Не церковний, не духовний. Те, що вона була “з духовних”, – прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (М. Коцюбинський); Прокопенко вийшов з хлопцями і став за церковною огорожею. Скоро вийшов батюшка ..  Словник української мови у 20 томах
  7. світський — Сві́тський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. світський — СВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Не церковний, не духовний. Те, що вона була «з духовних», — прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (Коцюб., І, 1955, 314); Прокопенко вийшов з хлопцями і став за церковною огорожею. Скоро вийшов батюшка..  Словник української мови в 11 томах