сидьма

Си́дьма

нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.

Значення в інших словниках

1. сидьма — пр., сидячки, навсидячки, сидячи; (сидіти) сиднем.  Словник синонімів Караванського
2. сидьма — присл., розм. Те саме, що сидячи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сидьма — СИ́ДЬМА, присл., розм. Те саме, що си́дячи. Підступивши до тих, що працювали сидьма в кутку, і помітивши серед них Данька та Валерика, дівчинка раптом відсахнулась назад (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. сидьма — Си́дьма, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сидьма — СИ́ДЬМА, присл., розм. Те саме, що си́дячи. Підступивши до тих, що працювали сидьма в кутку, і помітивши серед них Данька та Валерика, дівчинка раптом відсахнулась назад (Гончар, Таврія.., 1957, 112). ◊ Си́дьма сиді́ти — те саме, що Си́днем сиді́ти ( див.  Словник української мови в 11 томах