сидьма —
присл., розм. Те саме, що сидячи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сидьма —
СИ́ДЬМА, присл., розм. Те саме, що си́дячи. Підступивши до тих, що працювали сидьма в кутку, і помітивши серед них Данька та Валерика, дівчинка раптом відсахнулась назад (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
сидьма —
Си́дьма, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сидьма —
СИ́ДЬМА, присл., розм. Те саме, що си́дячи. Підступивши до тих, що працювали сидьма в кутку, і помітивши серед них Данька та Валерика, дівчинка раптом відсахнулась назад (Гончар, Таврія.., 1957, 112). ◊ Си́дьма сиді́ти — те саме, що Си́днем сиді́ти ( див.
Словник української мови в 11 томах
сидьма —
Си́дьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка