Словник української мови Грінченка

синівський

Синівський, -а, -е

Сыновній.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. синівський — си́нівський прикметник сині́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. синівський — -а, -е. Прикм. до син 1), 2), 7); притаманний, власт. синові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синівський — СИНІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до син 1, 2, 7; притаманний, власт. синові. Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив'язанням (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. синівський — Сині́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синівський — СИНІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до син 1, 2, 7; притаманний, власт. синові. Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив’язанням (Фр.  Словник української мови в 11 томах