синівський

сині́вський

-а, -е.

Прикм. до син 1), 2), 7); притаманний, власт. синові.

Значення в інших словниках

1. синівський — си́нівський прикметник сині́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. синівський — СИНІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до син 1, 2, 7; притаманний, власт. синові. Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив'язанням (І.  Словник української мови у 20 томах
3. синівський — Сині́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. синівський — СИНІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до син 1, 2, 7; притаманний, власт. синові. Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив’язанням (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. синівський — Синівський, -а, -е Сыновній.  Словник української мови Грінченка