синівський
сині́вський
-а, -е.
Прикм. до син 1), 2), 7); притаманний, власт. синові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синівський — си́нівський прикметник сині́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- синівський — СИНІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до син 1, 2, 7; притаманний, власт. синові. Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив'язанням (І. Словник української мови у 20 томах
- синівський — Сині́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- синівський — СИНІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до син 1, 2, 7; притаманний, власт. синові. Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив’язанням (Фр. Словник української мови в 11 томах
- синівський — Синівський, -а, -е Сыновній. Словник української мови Грінченка