Значення в інших словниках
-
сиротюк —
сиротю́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
сиротюк —
-а, ч., розм. Хлопчик, що втратив батька й матір або одного з них; сирота.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сиротюк —
СИРОТЮ́К, а́, ч., розм. Хлопчик, що втратив батька й матір або одного з них; сирота. Сам не знав [учитель], кого більше жалувати, чи сього сиротюка, котрий іще пищав з болю прорізними голосами, чи того хлопця, що міг бути для родичів потіхою, а йшов насліпо у пропасть [прірву] (С. Ковалів).
Словник української мови у 20 томах
-
сиротюк —
СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку).
Словник синонімів української мови
-
сиротюк —
СИРОТЮ́К, а́, ч., розм. Хлопчик, що втратив батька й матір або одного з них; сирота. Сам не знав [учитель], кого більше жалувати, чи сього сиротюка, котрий іще пищав з болю прорізними голосами, чи того хлопця, що міг бути для родичів потіхою...
Словник української мови в 11 томах