скалоокий — Словник української мови Грінченка

скалоокий — скалоо́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
скалоокий — -а, -е, розм. Те саме, що більмастий. || у знач. ім. скалоокий, -кого, ч. Той, хто має більмо (більма) на оці (очах). Великий тлумачний словник сучасної мови
скалоокий — СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більма́стий. За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (М. Драй-Хмара); // у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах). – Тільки про оковиту ніхто не згадав .. Словник української мови у 20 томах
скалоокий — СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більма́стий. *Образно. За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 27); // у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах). Словник української мови в 11 томах