скалоокий

СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм.

Те саме, що більма́стий.

За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (М. Драй-Хмара);

// у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах).

– Тільки про оковиту ніхто не згадав .. – Буде й оковита, – дружньо поляпав по плечі Чепіга скалоокого (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. скалоокий — скалоо́кий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. скалоокий — -а, -е, розм. Те саме, що більмастий. || у знач. ім. скалоокий, -кого, ч. Той, хто має більмо (більма) на оці (очах).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скалоокий — СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більма́стий. *Образно. За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 27); // у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах).  Словник української мови в 11 томах
4. скалоокий — Скалоокий, -а, -е Имѣющій бѣльмо на глазу.  Словник української мови Грінченка